- членистий
- —————————————————————————————члени́стийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
членистий — а, е, спец. Який складається з окремих частин, членів, члеників. || у знач. ім. члени/сті, тих, мн. Те саме, що Члени/сті твари/ни (но/са). •• Члени/сті твари/ни (росли/ни) тваринні й рослинні організми, тіло яких ділиться на членики (сегменти) … Український тлумачний словник
членистість — тості, ж., спец. Властивість за знач. членистий … Український тлумачний словник
членний — а, е. 1) спец. Те саме, що членистий. 2) лінгв. Який має повну форму … Український тлумачний словник
щупик — а, ч. 1) Зменш. до щуп. 2) Членистий придаток біля ротової порожнини в комах, ракоподібних, багатоніжок, на якому містяться органи чуттів … Український тлумачний словник